Тренування. З чого почати?

В цій статті Галя Стрипа, наша відповідальна за тренування, постарається відповісти на найчастіші запитання. Для чого ми тренуємось, з чого ми почали і в чому суть тренувань з низьким темпом - нижче в статті.


"Коли ви почали тренуватися?" найпоширеніше запитання,

яке ми чули після того, як пробігли марафон!


Тренування ми почали раніше ніж всі інші планування і підготовки до експедиції. Перша моя пробіжка була 16 березня (5км), а 20 червня ми пробігли марафон. Загалом ми провели майже 90 годин тренувань до марафону це 4-5 тренувальних днів в тиждень (в середньому 1,5 години силових та 4,5 години бігу). Найдовший плановий забіг до марафону 2 години (це приблизно 14км). Лише троє з нас раніше пробігали півмарафон, а решта практично ніколи не бігали, окрім нормативів на уроці фізкультури.


Спочатку завданням від нашої менторки Оксани було просто почати бігати хоча б по 3 милі (це десь 5км - просто маємо в команді людей з іншої метричної системи😉). Такі короткі тренування слід виконувати 2-3 рази на тиждень, в ідеалі - через день. А для мене, як для відповідальної за напрямок тренувань в рамках проекту, було ще тим викликом підібрати нам спільну платформу для тренувань. Вона потрібна для складання та ведення графіку тренувань, аналізу залученості всіх до цього процесу та відслідковування рівня фізичної форми кожної. А поки, ми “просто” бігали і намагалися привчити себе до системності (що нам важко вдається й досі правило 21-го дня для вироблення звички щось на нас не спрацьовує ось уже 180ий день😆). Тим часом я шукала платформу, аналізувала ті, що мені пропонувала Оксана, тестувала, читала форуми, скачувала програмки... Це був мабуть найнапруженіший період! Тестувала такі платформи як Golden Cheetah, SportTracks, TrainingPeaks, Strava, Nike Training, Runkeeper, Adidas Running, Endomondo, Google-таблиці та ще якісь ...


В результаті зійшлися на тренерському акаунті в TrainingPeaks програма не з дешевих, але найпрофесійніша і найзручніша в користуванні. А як для команди з 10 осіб виходить досить бюджетно і дає можливість зручно створювати, редагувати та розкидати план тренувань на всіх, мати всіх "атлетів" в одному акаунті, і навіть складати річний план. Ну і плюсом було те, що Оксана вже користувалася цією програмкою і краще орієнтувалась в ній. Як соцмережу в тренувальному полі ми використовуємо Strava. Також багато часу пішло на синхронізацію з нашими мібендами, айфонами, андроїдами, і далі зі Strava та ТР.


Після трьох тижнів “простого бігання” у нас почався цикл повноцінних тренувань - додали силові і розписали біг по зонах та часу. Мені навіть довелось прикинутись фітнес-блогером і зняти роз’яснювальне відео по вправах - вийшло не з першого дубля, але я дуже старалась :) Вже наступне відео для другого етапу тренувань (після марафону) знімала з одного дубля, бо була на відпочинку 😉



"Найкраще бігати з подружками, щоб розмовляти під час бігу!"


Наступним викликом для нас стало навчитись відслідковувати свій пульс і розуміти, що ці цифри означають! Ми читали статті на англійській мові, уважно слухали пояснення від Оксани і намагались зрозуміти та відчути свій організм в першу чергу серце і дихання. І це мабуть найважливіше досягнення наших тренувань! Хтось таки проводив тест на визначення своєї аеробної межі, хтось орієнтувався на покази подруг, а хтось довго орієнтувався на “могти розмовляти під час бігу”, бо не було можливості відслідковувати пульс. Ми часто чуємо про те, що не треба говорити під час бігу, бо так збивається ритм дихання та серця. Так, проте це заважає лише при дуже інтенсивних тренуваннях, де атлет працює над своєю швидкістю. Для наших тренувань важливо підтримувати своє серцебиття в однаковому ритмі годинами (!), а можливість бігти та говорити (або бігти з коробкою тістечок:) це якраз показник того, що біжимо у правильному та комфортному для цього темпі.



"І що, ви шарите в тих всіх зонах?

Ти реально слідкуєш за пульсом коли біжиш?"


Бігати з розумінням своєї аеробної межі дуже круто! Звичайно займає багато часу і зусиль розібратись в цьому, зробити декілька разів біговий тест, слідкувати постійно за пульсом (ми вже звикли бігати з телефоном в руках). Але, коли ти з часом розумієш, що ходиш по горах без задишки, а після двох годин (14 км) пробіжки через 5хв вдома ти вже забуваєш, що тренувалася - воно того варте!


Наша ціль це витривалість, а не швидкість. Це не прокачка організму на межі його можливостей, а підняття цієї межі вище і вище - після тренування у нас має бути відчуття, що залишаються сили пробігти чи зробити ще стільки ж!


Для нас було важко привчити себе бігати повільно - іноді здавалось, що навіть пішоходи тебе переганяють. Наприклад біг в першій зоні то на початку був взагалі сміх :) Уявіть як то бігти, щоб твій пульс не перевищував 130 ударів на хвилину!? Важко уявити! А ще важче переконати всіх дотримуватись цих необхідних зон пульсу та приписів до тренувань, не враховуючи вже регулярність та прописаний план! Дуже кумедно також зараз дивитись на наші перші тренування і теперішні. Звичайно, що тоді здавалось, що швидше це краще. Зараз, порівняно з початком, ми практично вдвічі сповільнились, і нарешті навчились контролювати свій темп та пульс по відчуттях.



"До чого ви готуєтесь тепер? Що вас мотивує?"


Окремим дописом доведеться розписувати, що мотивувало кожну особисто. Але проміжні цілі і те, що план скаладався не відразу на весь час, а поступово до кожного етапу, не давали часу і приводу зневіритись у своїх силах. Ми просто не відразу осягнули серйозність того, на що підписались :) І все що нам залишалось казати на кожному етапі - “йой, най буде” 😆


Тренування це той вклад в успішність сходження, який може зробити кожен. Це підтвердження серйозності своїх намірів, це повага до подруг по команді і впевненість в команді загалом.


Хороше спорядження ти можеш позичити, чи купити в останній момент, а натренованість здобувається не за один день, і навіть не за місяць.


Авторка: Галина Стрипа

Редагувала: Роксоляна Сидорська



58 перегляд

Останні пости

Дивитися всі