Як пробігти 42 км без досвіду


20 червня наша команда в повному складі пробігла найдовшу в свому житті дистанцію. Бігли у Львові, Кропивницькому, Лондоні та Сан Франциско; самі чи з друзями; в сонце і дощ. Заради спільної ідеї.


Коли минуло кілька місяців від початку наших щоденних тренувань, розбігані і щасливі, ми дізнались про ідею першого нашого випробування від менторок пробігти командою Gorgany Race. Горгани це такі пригодницькі змагання, де учасники біжать певну дистанцію на складному рельєфі і виконують деякі завдання на точках. Завдання стосуються гірського туризму і орієнтування. Словом, затія звучала екстримально і відчайдушно, тому вибору цього не робити у нас не було :) Проте, на жаль, через пандемію та карантинні обмеження змагання не відбулись, тому ми на цю дату запланували дещо інше без зупинок рухатись 6 годин.

По наших попередніх підрахунках, 6 годин руху при трошки швидшому темпі, ніж тому, у якому ми звикли тренуватись це марафонська дистанція. На неї ми і цілились. Забігаючи наперед, скажемо, що раніше такі відстані ніхто з нас не бігав, і навіть не думав про них.


Крім виклику самого забігу, перед нами ще й стояв виклик організувати самим собі марафон. Не такий, коли перекривають все місто, є вело-супровід, і видають воду і снеки по дорозі. А який самі собі зробимо :) І крім цього, 7 дівчат з команди бігли разом, а от решта четверо самі, і ще й розкидані по світу Оксана в Лондоні, Юля Зі в Сан-Франциско, Аня Волохова в Кропивницькому та Юля Гладиш у Львові, проте в інші дати.


Львівська команда скооперувалась і до завдання поставилась відповідально - для початку ми обрали маршрут, яким будемо бігти. Коли обирали, то виділили кілька вимог до місця забігу: дорога має бути в доброму стані, не перериватись, водночас малолюдяна, але і не забита десь в лісі. Ну і основне, щоб маршрут був коловим, оскільки робити кілька прохідних пунктів на всіх 42 км своїми ресурсами ми не могли. Зійшлись на прекрасній, довгій велодоріжці поблизу Брюхович (м. Львів). Кожне коло тривало біля 2 годин це давало нам змогу періодично потрапляти на прохідний пункт та бачити чи всі подруги в порядку.


Дякуємо Voodoo WakePark, що прийняли нас і дали можливість зробити Вашу станцію нашим місцем відновлення та підкріплення!


Прибігли на вейкпарк, зробили кілька ковтків води, закинули в себе щось пожувати, сходити в туалет і далі. До речі про пожувати. Підкріплялись ми бананами, енергетичними гелями від Nutrixxion та протеїновими батончиками Herbalife Nutrition.

Взагалі, перед забігом ми начитались розумних статтей і закупились всім чим могли, тому тестили все на ходу, не маючи попереднього досвіду. Окрім їжі, ми також скористались гіпотоніком CR7 від Herbalife Nutrition під час такого тривалого навантаження, важливо поновлювати водно-сольовий баланс в організмі.


Початок забігу виглядав прям як промо-ролики відомих спортивних брендів сонце, стрункі дівчата в лосінах та топах, зосереджений погляд. Основне наше завдання було тримати однаковий пульс впродовж всього забігу. Ось на перших кілометрах ми і відчули всю складність такої задачі, бо перепади висот і палке сонце це явно не те, на що розраховувало наше серце. Проте не встигли ми пожалітись на спеку, як погода різко змінилась. Похолоднішало, почало накрапати - то явно не до добра, але ми продовжуємо бігти. Одягатись нема потреби, оскільки в русі тепло. Починається гроза.

Ми бігли протягом двох годин в проливному дощі, змокли всі елементи нашого одягу, але ми не зупинялись. В якийсь момент навіть блискавки, буквально, стояли на нашому шляху блиснуло в кількох метрах від наших дівчат. Разом з грозою закінчився і пів марафон. Попереду ще половина дистанції, але дощ добряче потріпав нам нерви. І ось вони, останні кілометри. Хтось впорався за 6 годин, а хтось не здавався, і біг додаткову годину, щоб таки здобути 42-ку.

Розуміння того, що ти біжиш не одна, а що це наше спільне досягнення - воно рухає тобою вперед. Шалені подруги, з якими ти готова на такі затії, вони не лише поряд з тобою, вони і в інших країнах, біжать одночасно з тобою. Всі виправдання залишаються позаду, коли бачиш перед собою довгий шлях.


В цьому і був головний урок для нас - якщо добіжить твоя подруга, добіжиш і ти ❤️


От так наша команда взаємно надихається і тішиться, що ми є одна в одної.


#find_A_way2020


134 перегляд

Останні пости

Дивитися всі

Напишіть нам

Якщо у Вас є ідеї, як посприяти нашому проекту, або ж навіть ціла партнерська пропозиція - не стидайтесь, пишіть. Ми будемо раді співпрацювати!

© 2020 by UAwomen.expedition